Склад та фактори впливу шкірних мікробів

Склад та фактори впливуМікроби шкіри

1. Склад шкірних мікробів

Шкірні мікроби є важливими членами екосистеми шкіри, а флору на поверхні шкіри зазвичай можна розділити на резидентні бактерії та тимчасові бактерії. Резидентні бактерії – це група мікроорганізмів, які колонізують здорову шкіру, включаючи Staphylococcus, Corynebacterium, Propionibacterium, Acinetobacter, Malassezia, Micrococcus, Enterobacter та Klebsiella. Тимчасові бактерії відносяться до класу мікроорганізмів, що потрапляють в організм через контакт із зовнішнім середовищем, включаючи Staphylococcus aureus, Streptococcus hemolyticus та Enterococcus тощо. Вони є основними патогенними бактеріями, що викликають шкірні інфекції. Бактерії є переважними бактеріями на поверхні шкіри, а також є гриби на шкірі. З рівня типу, нова флора на поверхні шкіри в основному складається з чотирьох типів, а саме Actinobacteria, Firmicutes, Proteobacteria та Bacteroidetes. З рівня роду, бактерії на поверхні шкіри – це переважно Corynebacterium, Staphylococcus та Propionibacterium. Ці бактерії відіграють важливу роль у підтримці здоров'я шкіри.

2. Фактори, що впливають на мікроекологію шкіри

(1) Фактор господаря

Такі фактори, як вік, стать, місцезнаходження, впливають на мікроби шкіри.

(2) Придатки шкіри

Впхування та придатки шкіри, включаючи потові залози (потові та апокринні залози), сальні залози та волосяні фолікули, мають свою унікальну флору.

(3) Топографія поверхні шкіри.

Топографічні зміни поверхні шкіри ґрунтуються на регіональних відмінностях в анатомії шкіри. Культуральні методи вивчають, що різні топографічні ділянки підтримують різні мікроорганізми.

(4) Частини тіла

Молекулярно-біологічні методи виявляють концепцію бактеріального різноманіття, підкреслюючи, що мікробіота шкіри залежить від ділянки тіла. Бактеріальна колонізація залежить від фізіологічної ділянки шкіри та пов'язана зі специфічним вологим, сухим, сальним мікросередовищем тощо.

(5) Зміна часу

Для вивчення часових та просторових змін мікробіоти шкіри, які, як було виявлено, пов'язані з часом та місцем відбору проб, були використані молекулярно-біологічні методи.

(6) Зміна pH

Ще в 1929 році Маркіоніні довів, що шкіра має кислотний шар, тим самим встановивши концепцію про те, що шкіра має «контрпокриття», яке може пригнічувати ріст мікроорганізмів і захищати організм від інфекції, що й донині використовується в дерматологічних дослідженнях.

(7) Екзогенні фактори – використання косметики

Існує багато екзогенних факторів, які впливають намікроекологія шкіри, таких як температура, вологість, якість повітря, косметика тощо зовнішнього середовища. Серед багатьох зовнішніх факторів косметика є одним із важливих факторів, що впливають на мікроекологію шкіри в деяких частинах тіла людини через частий контакт шкіри з косметикою.